…2042

„Завидуем внукам и правнукам нашим, которым суждено видеть Россию в 1940 году, – стоящую во главе образованного мiра, дающую законы и науке и искусству и принимающую благоговейную дань уважения от всего просвещенного человечества.“ — Виссарион Григорьевич Белинский, стаття 1840р.
„2041 рік. Київ. Сонячний Київ – серце сонячної, свобідної і, нарешті, радісної моєї Країни. Це буцімто вже настала нарешті епоха всесвітньої справедливості, що зійшла, як сонячний ранок після жаскої, макабричної ночі минулого. Епоха шанування людської гідності і людського права – дихати, жити, думати і одверто говорити… Епоха культу матері і дитяти... Епоха торжества людського щирого серця, вільного, незтероризованого, не зганьбленого, не підгорненого ні під чий брудний чобіт…“ — Іван Багряний, п'єса "Генерал", 1942

Літератори J Ха, а хтось ще сумнівався в їх здатності облажатись на всі гроші?
На 2041 Гомер, Мильтон и ПаниковскийТолкін Кемерон і Бабіков обіцяють апокаліпсис…
PS. Дяка paserbyp ❤ Як можна було забути про 2242 Нострадамуса, фініш взагалі всього!