Gistamin♦Cortisol

[tanya_salpe]

Проповедник прочел текст из Библии и пустился рассуждать скучным голосом о чем-то таком неинтересном, что многие прихожане начали клевать носом, хотя, в сущности, речь шла о преисподней и вечных муках, а число праведников, которым предназначено было спастись, пастор довел до такой ничтожной цифры, что и спасать-то их не стоило (Mark Twain, The Adventures of Tom Sawyer, 1876)

Втрачаю надію і зацікавленість знайти варте уваги там, де тему можна монетизувати (підбираю вислови по свіжих враженнях від позавчорашньої філармонії, яка ...дещо розчарувала) Гарна іллюстрація нудної націоналістичної самозакоханості від росіянина :
Перепост допису ryativna_otruta : fight, flight, freeze, fawn
Victor Tregubov


"Психологи виділяють чотири типи реакції на гострий стрес. Себто, чотири способи, якими ми діємо, коли нас щось дуже шокувало чи вкурвило. І не тільки ми, а й усі тваринки.
Спочатку виділили бійку та втечу. Потім здогадалися, що є ще завмирання. Потім додали останній варіант, але лише для високосоціальних істот - підлабузництво. Англійською це все на F - fight, flight, freeze, fawn.

Справа в тому, що у росіян роки історичного досвіду виковали перевагу реакції підлабузництва, та в меншій мірі замирання. Просто тих, хто мав "бійку" вбивали, а тіх, хто "втечу" - викидали з країни. Тому реакція ватніка (основна) - підлабузництво, а реакція російського ліберала - завмирання, внутрішня еміграція, "главное самому остаться человеком".

У білорусів, наприклад, основна "замирання", підлабузництво та втеча вторинні, а от бійка мозком взагалі не сприймається.

У українців - і це теж так історично склалося - в приорітеті бійка. Ті, хто обирав інші варіанти - або гинули, або випадали з української самоідентифікації.

Тому коли Кремль по нам фігачить ракетами - там щиро сподіваються, що ми оберемо підлабузництво. Приповземо і будемо просити помилувати. Бо в них саме так і прийнято.
Але в нас навпаки. Це не означає, що ми безстрашні, це означає, що якщо нас налякати, ми переходимо до більш агресивної поведінки.

Тому українці волали білорусам "протестуйте жорсткіше", а вони не чули. Бо в них прийнято інакше.
Тому російські ліберали щиро вірять, що втягнути голову в плечі або інше місце - це правильна стратегія, а до наших зауважень ставляться як до маячні.

Просто різні типи реакції на стрес. А згори - вже обгортка з багатослівних осмислень"(с).
Сувора біохімія в лапках вічноголодних п-п-п-психологів, а y 2005 воно навіть збоченням не виглядалo (може тому, що у формі діалогу он-лайн) :
Гистамин отвечает за скорость протекания сигнала по аксонам. Чем больше - тем быстрее, именно поэтому аллергики вспухают пятнами при соприкосновении в агентом практически сразу. Но он же позволяет в благоприятных условиях "схватить" иноформацию и сделать десять выводов там, где человек успеет сделать два. И он же дает возможность "взять" с рецепторов информацию о том, где жмет-трет-давит среда на организм
● ● ●
При переизбытке кортизола в крови ощущаются некоторые затруднения на вдохе, которые и являются сигналом к выбросу гистамина (вдохнуть и согреться). Персонаж при этом выглядит как слегка притопленный и выпущенный из-под воды: резко вдохнул, огляделся дурным взглядом и немедленно начал проявлять неожиданную резвость
● ● ●
Реакция ... обычно происходит по привычной схеме, в которой "дерись или беги" - только первый этап. Второй - дерись или умри - начинается тогда, когда убежать не удалось. Третий - умри достойно - вступает в действие тогда, когда отбиться не вышло. Кортизол нужен именно затем, чтобы снизить остроту ощущений тогда, когда они уже ничем не помогут: уже не ушел и не отбился, сейчас будут жрать... Но если вышел из переделки живым, то схема сохраняется, как самая энергосберегающая. И не надо меня спрашивать, почему попытка отбиться или убежать более энергоемкая, просто посчитайте затраченные калории, эти расчеты есть во многих книжках по диетологии
● ● ●
Журнал "Химия и жизнь" одно время публиковал статьи в таком же ключе (knjazna/100 Ши/Ши, послесловие.htm)

Висновок. Під час воєнного стрессу склалися умови, коли укро-спільнота чітко поділиться на "свій-чужий" за новим критерієм — внутрішня ресурсність. Pаніш ця структурованість жевріла, та коли зовнішніх ресурсів вистачало всім, ідеологічні конфлікти виглядали жалюгідно. Нині в них є шанс (ох, 90сті)) Трудные времена рождают сильных людей. Сильные люди создают хорошие времена. Хорошие времена рождают слабых людей. Слабые люди создают трудные времена
PS Шикарний приклад енергозберігаючої схеми : Хороших людей осталось мало. Берегите меня! ))) PPS На дефиле

Comments

[rudolf_bochkin]

Шото мені якось муторно від цієї "інфи". З одного боку ми маємо "хімію" і тому неначе як вона має бути "закодована" у спадковість.
А з іншого ми маємо українців, котрі за походженням зовсім не українці - вони "просто" "повиховувались в Україні".
Аж тут така хімійа прьоть, шо обосроссачки (котрі за походженням то бур'яти, то тьіва, то ще якась срань-рязань з мусороохранська) нікак-с тую хімійу не перехімічат.

[tanya_salpe]

Спробую пояснити.
Є біохімія, зав'язана на гормони і спільна для всіх людей — послідовність "біжи-бийся-умри" (реакція підлабузництва взагалі за межею розуму Остапа несло). В залежності від стану особи, обирається спосіб дії (напр., якщо є вибір я коли гарно почуваюся — конфліктую, коли погано — зливаюся). Може існують якісь національні уподобання, але вони не настільки сильні, як видає Трегубов. Бо довільну націю можна перевести в певний режим, докинувши чи відібравши ресурс (типова реакція на вторгнення росіян — українець "выглядит как слегка притопленный и выпущенный из-под воды: резко вдохнул, огляделся дурным взглядом и немедленно начал проявлять неожиданную резвость"). Людина може обирати спосіб дії та свідомо діяти всупереч біохімії. Спільнота — ні.
Тепер склалися умови для переформатування населення України по-новому — свідомі виживуть, несвідомі випиляться (принаймні, я цього переформатування хочу, бо після розпаду СРСР щось пішло не так)

[rudolf_bochkin]

"нахімічив" Трєгубов у сенсі "натриндів"

[tanya_salpe]

Точно ☹