Battle ̶i̶n̶ ̶f̶o̶g̶ of Barnet

[tanya_salpe]

☇ Моя тусовка вимирає. Не знаю, про що писати і для кого, бо конкретно позбавлені майбутнього люди зовсім байдужі до абстракцій. Намагаюсь відповзти від побуту і заново облаштуватися у новому житті (раніше тут крутилося багато цитат, тепер ці автори... не ті)

☇ Туплю страшно. Насилу дійшло, чим кумедна хатня собачка викликає дисонанс. Не декоративністю серед війни. А тим, що зветься Рубі при породі йорк-тер'єр (мій внутрішній рікардіанець в шоці — щоб не паритися, називаю цей собаковмісний продукт Kішка)

☇ Baraou no Souretsu, e10 — This is my... my punishment...
Ярмоленко забив важливий гол за Вест Гем і не зміг стримати емоцій
Враження, що доля намагається нас вмовити перетерпіти цю наругу.

Comments

[atejist]

Моя тусовка вимирає. Не знаю, про що писати і для кого, бо конкретно позбавлені майбутнього люди зовсім байдужі до абстракцій.

— яка Вам різниця, для кого писати, якщо Ви культивуєте самотність.

[tanya_salpe]

Це так, але якісь орієнтири беруться саме з суспільства, не з вакуму. А нині багато людей, з якими я мала спільні інтреси, показали себе... не з найкращого боку, скажем так. Що кинуло тінь підозри і на ці інтереси, і на мою здатність розуміти людей і все таке ☹
Як ви? Тримайтеся!

[atejist]

Дякую, звісно. Але я вже давно перестав триматися. Бо я позбавлений майбутнього. До речі, моя байдужість до абстракцій теж цим і спричинена, Ви правильно сформулювали логічну схему.

А нині багато людей, з якими я мала спільні інтреси, показали себе... не з найкращого боку, скажем так.

— в якому сенсі не з найкращого боку?

[tanya_salpe]

в якому сенсі не з найкращого боку?
Наприклад, купа фандомних росіян, в найліпшому разі бурмочуть про репресії... купа російськомовних влаштованих емігрантів, яким нічого фізично не загрожує, не хочуть втрачати свою аудиторію, тому картинно сумують про СВОЄ ускладнене життя... Найгірше — купа українців, які полишили під обстрілами своїх батьків, виїхали, а тепер прикриваються "заради дітей" (а іноді й не прикриваються, просто "для меня уже слишком" і вуаля). Деякі родичі теж неприємно вразили, але там і не було іллюзій (навпаки, деякі родичі дали привід ними пишатися). Це пригнічує, бо, якщо виживемо, з цими людьми доведеться спілкуватися (треба було б просто не дивитися в ту сторону, та вони вміють добиватися свого, а ми виснажені...) Я теж "зрадила" орхідейки, є чим дорікнути, що "сама така". Все складно, думки путаються, коротше ☠