Bröderna Lejonhjärta

Різко і капітально (з 28 до 18) похолодало, осінь Загублена книжка несподівано нагадала про себе, викрито ще одне джерело жахливих установок в голові дитини (підліток підчищає за лапчатими дорослими заради дорогих йому людей, 2 рази героїчний суіцид). Гаррі Поттер мав потужних попередників – Астрід Ліндгрен писала стисло, не розмазуючи історію до масштабів франшизи «Я вірю, що дітям потрібна розрада. Коли я була маленькою, ми вірили, що після смерті люди потрапляють на небо... Але такої розради у сучасних дітей немає. Цієї казки більше нема в них. І я подумала: може, дати їм іншу казку, яка зігріє їх в очікуванні неминучого кінця?» – так кінця й нема, в Нангілімі Юнатан&Карл знову кинуться з висоти рятуючись від вогню... День Сурка – дітям! анекдот про Кощея

Есть горе от ума – и есть отрада;
Но это лишь две первые главы…
Считаете, нам знания – награда?
Вы не правы.

Вы – в вечной за победою погоне –
Мир делите лишь на добро и зло.
Нам чужда примитивность категорий,
Мы – Рэйвенкло.

Раздоры игнорируем привычно.
Что ценно? Только истина одна.
И радость свежепойманного снитча
Пред ней бледна.

Интрижки, драки, баллы – слишком пресно,
У нас – свое кипение страстей.
Нам власть людей отнюдь не интересна –
Лишь власть идей.

Что значит – «жить, как все», «жить так, как надо»?
Оставьте эти штампы для других.
Считаете, нам знания – награда?
Нет, поиск их.

Нет времени любить и расставаться,
Нет права на безделье и на страх;
Всегда искать, найти и не сдаваться;
Иное – прах.

Мы далеки от зависти и злости,
Когда с пером пергамент под рукой,
И в нашей башне из слоновой кости
Всегда покой.


Автора не помню)-: